- Здаеся, же там нич нового не сталося.
Словник Лемківскої Говірки. Пиртей П.С. . 2001.
здавати — (здовати) 1. здаваць, аддаваць, падаваць што н. каму н.; здавати личбу даваць справаздачу; 2. перадаручаць каму н.; 3. ствараць уяўленне, здавацца … Старабеларускі лексікон
здавати — здаю/, здає/ш, недок., зда/ти, здам, здаси/, док. 1) перех. Передавати (обов язки, доручену справу, річ і т. ін.) тому, хто цим має відати, володіти. || Віддавати для подальшого використання. Здавати зміну. Здавати справи. 2) перех. Віддавати або … Український тлумачний словник
здавати — дієслово недоконаного виду … Орфографічний словник української мови
здовати — здавати (здовати) 1. здаваць, аддаваць, падаваць што н. каму н.; здавати личбу даваць справаздачу; 2. перадаручаць каму н.; 3. ствараць уяўленне, здавацца … Старабеларускі лексікон
банкувати — у/ю, у/єш, недок. Здавати карти партнерам, маючи в своєму розпорядженні банк (див. банк I у 2 знач.) … Український тлумачний словник
ділити — ділю/, ді/лиш, недок., перех. 1) Роз єднувати на частини. || Розподіляти між ким небудь. || Відмежовувати, роз єднувати кого , що небудь. || Розчленовувати, розподіляти на групи, категорії; класифікувати. 2) Виконувати математичну дію ділення. 3) … Український тлумачний словник
здаваний — а, е. Дієприкм. пас. мин. ч. до здавати … Український тлумачний словник
здавання — я, с. Дія за знач. здавати … Український тлумачний словник
здаватися — I здаю/ся, здає/шся, недок., зда/тися, зда/мся, здаси/ся, док. 1) Припиняючи опір, визнавати себе переможеним (перев. у бою). || Визнавати себе переможеним у суперечці, змаганні з ким , чим небудь і т. ін. || Відступати перед труднощами,… … Український тлумачний словник
здати — див. здавати … Український тлумачний словник
